Цей фільм варто подивитися тільки через одну назву. Він представляє собою яскраву, захопливу історію кохання, приправлену діловим сюжетом, що дозволяє драмі уникнути казковості. Кінострічка виглядає цілком реалістично і достойно, і для поціновувачів романтичних фільмів саме те, що треба.
Роль головної героїні виконує Келлі Джейкл – талановита красуня, яка на свої 34 роки здається 20-річною. Її героїня Лія – типова кар’єристка, яку відправляють на Гаваї на роботу в супроводі її колеги. Однак із самого початку стає очевидним, що вони грають нечесну гру, коли намагаються зробити пропозиції щодо майна, яке не можна продати компанії. Їхній бос на самому початку уже обговорював їхній брехливий підхід. Зрештою, правда невдовзі буде розкрита, що призведе до важкого зізнання Лії, коли продавець дізнається справжнього покупця. Це змушує Лію подивитися на свою кар’єру з іншого боку. Її життя проходить десь повз неї, поки вона зосереджена на роботі, де їй доводиться танцювати під дудку свого боса і займатися, хоч і незначними, а махінаціями.
До речі, це почуття притаманне багатьом успішним людям, які зробили кар’єру, а потім озираються назад і розуміють, що був і зовсім інший шлях у їхньому житті, зовсім не пов’язаний з гонитвою за посадами і грошима. Десь такі думки призводять до того, що під час свого перебування Лія починає брати неофіційні уроки хула у місцевого смаглявого гавайця Ікайки, який працює в готелі. Його грає Седрік Джонатан, і це ім’я мені незнайоме. Хула – древній язичницький танець, який супроводжують співом, його вважають одним з визначних пам’яток Гаваїв. Колись хулу був виключно ритуальним танцем, його виконували на різних релігійних святах і церемоніях, при цьому будь-яка помилка виконавця під час танцю вважалася поганим знаком. Зараз хула стала однією з туристичних розваг, тому вона так сильно захопила Лію.
Окрім того, Лія стала свідком приголомшливих заходів сонця, яскравих кольорів, жвавих людей, прекрасних пляжів і багатих звичаїв, відвідала церемоніальні майданчики хула на території острова під час походу північним узбережжям. А це – чудова нагода для глядачів поринути не просто у зворушливу історію, а дізнатися про гавайські звичаї та традиції, зокрема й щодо хули.
Єдиний недолік фільму, як на мене, – недопрацьовані діалоги персонажів. Деякі з них здаються незв’язаними та незграбними, ніби обрубаним на пів слові. А так, дивіться і насолоджуйтеся неймовірною історією почуттів, які зароджуються на наших очах.